Декомунізація: вихід з тіні минулого

Деталі: Категорія: Суспільство і влада; травня 22, 2015; Перегляди: 3130

Гуманітарна сфера суспільного буття, як і будь-яка інша живе своїм звичним життям. І коли суспільство розвивається, хай навіть дуже повільно все ж його видимі атрибути з часом змінюються. Останні двадцять років точиться чимало дискусій на тему: як витравити совкову парадигму з голів простих громадян. І вперше ми маємо документ, який пропонує дієві кроки, покликані зробити цей процес керованим та контрольованим.

Ми щодня програємо інформаційну війну, громадяни можливо і відчувають на собі вплав маніпулятивних технологій, що їх використовують політики, піарщики та мас-медіа, але не знають, як з цим боротися. Пострадянська, пост колоніальна система, все ж мала мати якийсь відтинок часу для перезавантаження на рівні символів. От це, власне, і відбулося. Той «ленінопад», який покотився по Східній Україні яскраве свідчення того, що народ почав відкидати радянську символіку. Причина проста, про неї говорили ще наприкінці дев’яностих: виросло покоління, яке вже не пам’ятає, що таке радянська влада. Таких молодих і свідомих молодих людей вже більше, ніж старих комуністів, які носилися з символікою неіснуючої країни і думали, що вони досі по інерції будують світле соціалістичне майбутнє. Саме тому закони про декомунізацію є логічним продовженням процесу. Чимало критиків стверджують, що це не демократично позбавляти політичну силу площини для діяльності. Даруйте, вся різниця між сталінською та гітлерівською парадигмою лише в тому, що перша не була засуджена, а друга була. І тепер такі речі як нацизм, шовінізм, расизм нікому не потрібні, прогресивне суспільство намагається викорінити їх в принципі. І в одну лінійку з ними стає комунізм, зважаючи на всі злочини, які заподіяли людству його ватажки.

У правовій державі, якщо є закон, то його потрібно виконувати. А український законопроект передбачає повний демонтаж символів радянської доби. Всі герби, серпи молоти та інша радянська атрибутика повинна зникнути. Так само як і пам’ятники вождям, топоніми в честь комуністичних лідерів та різноманітні присвячення в честь них. Більше того публічно ніхто не може використовувати ці символи, співати гімн СРСР чи УРСР і таке інше. Тобто на рівні символів українці розчищають собі поле для створення нової парадигми мислення, Адже на заміну цим символам мусять прийти нові. Так нова генерація готує грунт для свого становлення і в цьому основний позитив цього явища. Так це не головний чинник, який зробить життя кращим, багато хто взагалі каже, що це не потрібно робити з поваги до історії. Але не можна ставити повагу до історії вище від поваги до своєї країни. Наведення ладу в минулому означає гіпотетичний перехід до можливості наведення ладу в сучасному та майбутньому. Існує ще безліч загроз, які необхідно подолати на шляху до становлення української держави, спроба подолати одну схоже відбулася. Вбити в суспільстві совок не так вже й просто, вийти з тіні минулого і спробувати мислити інакше складно для однієї людини, для всього суспільства майже неможливо. Символи, карбовані в головах десятиліттями, не забуваються за лічені дні, особливо, якщо бачиш та чуєш їх кожного дня. Тепер не буде принаймні цього.

Юрко Буревій спеціально для Радивилів Інформ